У середу, 13 грудня у Львові розпочнеться фестиваль короткометражного кіно Wiz-Art. У програмі – міжнародний та національний конкурси та позаконкурсна програма.
Оцінюватиме конкурс два журі. До журі міжнародної конкурсної програми увійшли: Юкка-Пекка Лааксо, що з 2002 року очолює Tampere Film Festival; Лаума Каудзіте, яка є координаторкою European Short Pitch і виконавчою директоркою Short Film Conference.
Національний конкурс оцінюватиме журі від Спілки кінокритиків України. До його складу входять Оксана Волошенюк, кінознавиця, голова правління СКУ; Катерина Сліпченко, редакторка відділу культури ZAXID.NET; Антон Фролов, редактор онлайн кіно-журналу Cineast, директор фестивалю незалежного українського кіно «Бардак»; Валерій Мирний, кінооглядач журналу New Voice, продюсер.
У міжнародному конкурсі 10 фільмів з 7 країн світу боротимуться за перемогу у Wiz-Art 2023. Переглянути міжнародні конкурсні програми можна буде 14 грудня 2023 року в America House Lviv. У межах показу діє глядацьке голосування.
«Від безладного хаосу, створеного штучним інтелектом та соціальних проблем до емоційних контрастів дитинства та дорослості, кожен фільм ставить перед нами важливі питання про ідентичність, соціальну справедливість, самопізнання та мрії», – анонсують організатори.
Фільми міжнародного конкурсу
«Безхатько», Дін Вейз, Південна Африка, 2022. Офіцер правоохоронних органів має вивести бездомних людей, щоб звільнити місце для 10-кілометрового забігу.
«Хлорка», Танос Сіхогіос, Греція, Німеччина, 2022. 9-річна дівчинка проводить день, купаючись у басейні. Її очі печуть від хлору у воді. Очі чоловіка теж червоні, хоча він проводить день у спальні. Сонце світить. Будинок чистий і охайний. Батько і дочка продовжують ховатися один від одного.
«Безодня», Єппе Ланґе, Данія. це ланцюжок із 10 000 зображень, знайдених за допомогою зворотного пошуку зображень Google.
«Я не робот», Вікторія Вармердам Нідерланди, 2022. Після кількох невдалих спроб завершити Captcha, феміністка Лара вирішує відповісти на хвилююче питання про те, чи є вона роботом, і тому її купив її власний хлопець.
«Квіти з іншого патіо», Хорхе Кадена, Швейцарія, 2022. На півночі Колумбії група квір-активістів використовує екстравагантні перформативні дії, щоб засудити катастрофічну експлуатацію найбільшої вугільної шахти країни.
«Сусід Абді», Дуове Дійкстра, Нідерланди, 2022. Як зрозуміти насильницьке минуле? Уродженець Сомалі Абді відтворює своє життя, позначене війною та злочинністю, з допомогою свого сусіда та режисера Дауе.
«До зірок», Карлос Сеґундо, Франція, 2021. У Наталі, на північному сході Бразилії, країна готується запустити в космос свій перший пілотований корабель. Подружжя живе з двома дітьми біля космодрому, чоловік – механік, а дружина – прибиральниця, яка мріє про інші горизонти.
«Час невинності», Максіміліан Бунґартен, Німеччина, 2022. Лев працює на будівництві в новому приміському житловому районі в Західній Німеччині. Але все змінюється.
«Фруктове дерево», Ізабель Толленае, Бельгія, США, 2022. Молода жінка, Шарліс, дивиться на нерухомість, яку здає в оренду, у сонному пустельному містечку Каліфорнія, де вона живе. Погляд у вікно пробуджує несподівані спогади про будинок її дитинства в Лос-Анджелесі.
«Клуб хороших дівчат: Одісея цноти», Дімітріс Цакалеас, Ліда Варціоті, Греція, 2023. У ніч свого 18-го дня народження двоє найкращих подруг вирушають на місію позбутися цноти. Ніщо не йде так, як планувалося
Національний конкурс складається з показів 3 добірок, під час яких глядачі зможуть переглянути 19 короткометражних фільмів українських режисерів та режисерок. Покази відбудуться 15 та 16 грудня, у «Планеті кіно».
Фільми національного конкурсу 2023
«Алое, фікус, авокадо та шість драцен», Марта Смеречинська, 2022. Серед сотень коробок, на яких написані адреси українських міст, – пральна машина, обмотана скотчем, метрові кімнатні рослини з корінням і дитячі малюнки. Це місце нагадує склад втрачених речей.
«В Парижі ніхто не думає про завтра», Андрій Кокура, 2023. Аліса – українська модель, яка знайшла притулок, як біженка, в Парижі. Нещодавно втративши близьку людину в Україні, вона нарешті отримує свій перший контракт на показ мод. Травмована війною та вигнанням, Аліса здається байдужою до всього, що її оточує, і тепер прагне лише одного: гармонії.
«Вибухи біля музею», Роман Хімей, Ярема Малащук, 2023. Розграбований російськими окупантами 24–26 жовтня, Херсонський краєзнавчий музей раніше містив найбільшу та найдавнішу колекцію старожитностей Південної України. У музеї було представлено понад 173 000 предметів, що охоплюють сім тисячоліть, – від скіфського золота до зброї Другої світової війни. За два тижні до того, як українські військові звільнили Херсон, російські окупаційні сили здійснили стратегічну крадіжку, вилучивши багатовікову історію України. Звуки обстрілів і ракетних ударів було зафіксовано під час зйомок у музеї 12 грудня, менш ніж за два кілометри від російсько-окупованої території.
«Войси з Бахмута», Ігор Бабаєв, 2023. Бахмут, 2022. Історія про спробу відновити близькість на відстані війни, розказана в голосових повідомленнях іноземної кореспондентки, яка перебуває в прифронтовому місті.
«ГКЧП», Аркадій Непиталюк, 2022. 19 серпня 1991 року. СРСР. У Москві ГКЧП, мітинги, барикади і танки. А у дитячо-юнацькому таборі поблизу Запоріжжя своє життя. Кохання, страх, пристрасть і синьо-жовтий прапор. І «Лебедине озеро» по телевізору.
«Деструктивне апное сну», Юрій Бойко, 2023. Давні друзі знову зустрічаються і вирішують провести вечір разом, обдумуючи давні події та осмислюючи недавні.
«Дорога», Яна Петрикова, 2022. Це історія молодої родини, яка намагається покинути окуповану територію. На одному з блокпостів озброєні російські військові зупиняють автомобіль і виводять чоловіка на допит. Його дружина та дочка залишилися чекати в машині.
«Світанок», Владислав Каленський, 2023. Ранок в Україні. Російська ракета влучає в багатоповерхівку. Жахлива руйнація, що призводить до смерті. Але, Смерть вирішує втрутитись в ситуацію, вагаючись забирати життя, на яке зробила замах російська агресія.
«Лелеки завжди повертаються додому», Ґала Козютинська, 2023. Ґала та Віктор шукають свій Рай на землі. Навіть під час війни. Тому вони купують занедбаний будиночок в Карпатах та починають його відбудовувати. Це місце, де панує мир та спокій, де можна вирощувати свою їжу, мовчати, бути беззахисними та пити каву з видом на гори та гніздо лелек. Але настає зима, яблуня у дворі замерзає, а Війна сягає Раю.
«Маріуполь. Сто ночей», Софія Мельник, 2023. Це історія дівчинки, яка прокидається від вибухів в палаючому місті. Щоб врятуватися, їй потрібно пройти крізь зруйновані вулиці на зустріч невідомому. Літньою жінкою, повернувшись в український Маріуполь, вона пригадує все.
«Під крилом ночі», Леся Дяк, 2023. 11-річна Олеся з України росте під маминим крилом, але далеко від дому. Щовечора Олеся чекає на дзвінок тата з України. Надзвичайна близькість родинних стосунків живить силу дівчинки, чия тендітність підважена постійною тривогою з моменту повномасштабної війни Росії проти України.
«Прокидаючись у тиші», Міла Жлуктенко, Даніель Асаді Фаезі Україна 2023. Українські діти зіштовхуються зі своїм минулим, досліджуючи свій новий дім у Німеччині: колишні військові казарми Вермахту.
«Скажи “Cześć”», Ната Ониш, 2023. Наступ Росії змушує родину Голубців тікати з Києва до польського містечка. Не в змозі пристосуватися до нової реальності, 12-річний Міша хапається за свій телефон, як за соломинку, намагаючись дотягнутися до друзів і минулого, сповненого пригод.
«Три вікна на південний захід», Марія Пономарьова, 2023. Три вікна на південному заході та балкон на південному сході – це все, що можна побачити на фасаді квартири Марії. У трьох розмовах Марія розмірковує про свій досвід, пов’язаний з місцем, де вона росла в Києві, і намагається повернути образ свого дому.
«Це побачення», Надія Парфан Україна 2023. Це історія про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах. На світанку по Києву з шаленою швидкістю мчить авто. Коли воно нарешті гальмує, з машини виходить людина у камуфляжі. На неї чекають.
«Чорнобиль 22», Олексій Радинський, 2023. В окупованій Чорнобильській Зоні відчуження, анонімний інформатор Збройних сил України таємно фільмує пересування російських військ. Працівники ЧАЕС обговорюють свій досвід перебування на окупованій росіянами атомній електростанції.
«Як це було», (на головному фото), Даміан Коцур. Анастасія Солоневич, 2023. Вже майже рік після початку війни в Україні Лера живе в Берліні. Якось одного дня вона вирішує повернутися до Києва. Дорогою вона дізнається, що її родина не у місті і що вони приїдуть лише наступного дня. Вона зустрічає свого друга Кирила, з яким проводить день.
«Як я святкувала день російської мови у Херсоні», Катерина Кроха, 2023. Портрет міста Херсон під час затоплення через особисту історію перебування там.
«Tutti», Алла Савицька, 2023. Усім їм від 12 до 17 років. У всіх них був дім, друзі, дитинство, музика. До 4 години ранку 24 лютого 2022 року. У цей момент у їхньому житті все руйнується. Окрім музики.
І інші програми:
«Європейська глядацька нагорода» – добірка з 9 коротких метрів, які претендують на European Short Film Audience Award 2023-2024. Глядачі Wiz-Art оберуть переможця від імені України.
Позаконкурсна програма складається з кількох програм. Добірка «Повномасштабна любов» складається з 7 іноземних коротких метрів. Показ відбудеться 14 грудня у «Планеті кіно».
«Український квір» – добірка з 4-х українських фільмів. Показ відбудеться 17 грудня в America House Lviv.