Напередодні XIII Львівського міжнародного органного фестивалю, який триватиме у Львові з 19 жовтня по 10 листопада, згадують про органну історію міста. Цього року на вулиці Коперника, 16 зʼявилася памʼятна табличка, яка повідомляє, що з 1888 по 1903 рік тут була розташована фабрика органів Яна Слівінського. Завдяки Слівінському Львів на межі ХІХ-ХХ століть став органною столицею краю. Інструменти його фабрики славилися далеко за межами Галичини. Саме орган Слівінського розташований у Латинській катедрі, і сьогодні можна почути його звук наживо. Памʼятна табличка на Коперника була встановлена за ініціативи Львівського органного залу задля популяризації органного мистецтва в Україні.
Ян Слівінський – львівʼянин, який був учнем найвідомішого органного майстра ХІХ століття Кавайє-Колля. Слівінський створив у Львові фабрику, яка свого часу забезпечувала органами не лише весь регіон, але й прославилася за кордоном. Серед її відомих творінь – орган для Латинської катедри у Львові, що й досі звучить, органи для консерваторії та театра Скарбека (нині Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької). Слівінський виростив цілу плеяду органних майстрів, і завдяки йому місто отримало статус органної столиці краю.
Портрет Яна Слівінського, надрукований у Каталозі його фірми в 1892 році (фото: zabytkoweinstrumenty)
Навчання у Франції
Ян Слівінський народився 19 лютого 1844 року в Пістині, що на Івано-Франківщині. З дитинства Ян захоплювався столярною справою та органом. Про це знаходимо згадки в «Каталозі», який він пізніше видав про свою фабрику: «Моя любов і захоплення органом виникли в наймолодшому віці. З юних років я старався отримати максимальну інформацію про будову та функціонування органа. Я постійно відчував потребу здобувати знання в цій професії».
Здобувши початкову освіту, Слівінський виїхав на навчанння за кордон, спочатку до Відня, потім – до Франції. Там Ян Слівінський близько 10 років працював на фабриці старшого сина всесвітньо відомого будівника органів Кавайе-Колля – Вінсента. Фірма Кавайе-Колля спочатку була сімейним підприємством з назвою «Кавайе-Колль батько [Домінік] і сини [Вінсент і Аристид]». По смерті батька органна фабрика розділилася. Аристид працював у Парижі, а Вінсент – на півдні країни.
У Франції Слівінський почав самостійну діяльність, в місті Нім. На гральному столі органа в комуні Лe Biґан збереглася табличка «Jean Sliwinski et Cie – Nimes». Відомо ще про дві роботи Слівінського в цьому краї.
Наприкінці свого навчання Слівінський відвідав органні підприємства в Англії та Німеччині.
Відкриття власного бізнесу
Із здобутими знаннями та досвідом, він повернувся до Львова, де в 1876 році заснував власну фабрику. Першими органами, які вона випустила, були три ідентичні 5-регістрові інструменти. У 1880-1881 роках Слівінський їздив у відрядження різними містами Польщі, а також у Відень, шукаючи ринки збуту.
З 1881 до 1887 роки фабрика Слівінського працювала в будинку на вул. Хорунщизни, 9 (нинішня вулиця Дудаєва, 15). Тут був і магазин, де можна було придбати фісгармонії та органи. У 1888 році Слівінський придбав будинок на вул. Коперника, 16 і переніс сюди свою фірму. Вона називалася «Фабрика органів костьольних та гармоній Яна Слівінського у Львові». Тут фабрика працювала до кінця свого існування, навіть після смерті засновника.
Вид фабрики Слівінського наприкінці XIX століття
Для виробництва органів будинок довелося перебудувати за проєктом відомого львівського архітектора Івана Левинського. Сьогодні ми можемо бачити його точно в такому вигляді, яким він був за часів Слівінського. Будинок фабрики було збудовано у формі літери П. Фасад виходить на вулицю Коперника, а основні виробничі приміщення містилися у букових крилах будівлі. У дворі в природних умовах сушилося дерево, яке використовували при будівництві органів. Фасад будинку був прикрашений барельєфами із зображенням музичних інструментів.
Фасад будівлі на Коперника 16. Сучасний вигляд (фото: Вікіпедія)
Найвідоміша органна фабрика Галичини
Фабрика органів Слівінського виробляла іструменти різного розміру та музичних можливостей – від невеличких на 4 регістри з однією клавіатурою до «гігантів» на 30 регістрів з трьома мануалами і педальною клавіатурою.
Органи Слівінського відрізнялся вискокою якістю. Саме тому швидко стали відомими та завоювали популярність.
Першим великим органом, побудованим на фабриці, став виготовлений у 1889 році 20-регістровий орган для Луцького кафедрального костелу.
У Львові першими органи Слівінського замовили костел Марії Сніжної та святого Казимира під Високим Замком. Згідно з прайс-листами, які збереглися до наших днів, 4-регістрові органи фабрики продавалися за 650 злотих, а великі (до 30-ти регістрів) – за 12 000 злотих. Кожен орган створювався за індивідуальним проектом. Перед розробкою вивчалася акустика та особливості архітектури кожного конкретного приміщення, де буде розташований інсрумент.
Малюнок органа в костелі Марії Сніжної у Львові
Дуже відповідальним замовленням для фабрики стала докорінна перебудова органа в гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла в центрі Львова (нині Гарнізонний храм святих Петра і Павла). Роботи завершилися повним тріумфом.
Фабрика Слівівнського будувала органи і для інших міст Галичини та поставляла свої інстурменти за кордон. Так був побудований 28-регістровий орган для костела святої Катерини у Кракові (1890 рік), 25-регістровий інструмент для колегії в Замості (1890), 24-регістровий для костела в Горлицях (1895 рік). Всі ці органи збереглися до сьогодні і знаходяться на території Польщі.
Малюнок органа Слівінського в Кракові
Найбільшим органом, побудованим фабрикою, був 32-регістровий інструмент для Львівської філармонії, яка тоді перебувала в театрі Скарбека (нині театр імені Марії Заньковецької). Цей інструмент був останньою роботою Слівінського, але почути його звучання майстру не судилося – він захворів і помер до встановлення органа. На жаль, орган до сьогоднішнього дня не зберігся.
Ян Слівінський помер 29 січня 1903 року, залишивши дружину і трьох доньок. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.
Секрети майстра
Всього за час свого існування з 1886 по 1903 рік фірма виготовила 141 інструмент. Велика частина була зроблена для Галичини. Частина органів була експортована за кордон в Польщу та Росію (18 органів). По одному інструменту було відправлено в Сілезію, Грузію і Румунію. Експорт був не тільки престижним, але й економічно вигідним: ціни на органи за кордоном були значно вищі, ніж в Галичині.
Якщо порахувати кількість органів Слівінського, побудованих для української частини Галичини, то їх було виготовлено 74, але до нашого часу дійшли тільки два автентичних органа: в парафіяльному костелі Самбора і Латинському катедральному соборі Львова. У польській частині Галичини збереглося 15 органів його фабрики.
Малий орган Латинської катедри у Львові, виготовлений фірмою Слівінського (фото kray.org.ua)
Органи фірми Слівінського були зроблені з добірного дерева, добре висушеного природним шляхом при звичайній температурі повітря. Вони не потребували складного налаштування. Фахівці відзначають, що механізм подання повітря в труби органа був простим і надійним. Для органів, що мали кілька клавіатур, використовувалася пневматична машина системи Баркера, яка допомагає легше натискати на клавіші. Кожен регістр був гучним і мелодійним, його звучання було гармонійно збалансовано з іншими регістрами.
Сучасні органісти, яким доводилося грати на органах Слівінського, відзначають їх благородний, тембрально збалансований звук, легку для гри клавіатуру, естетичний і стриманий дизайн.
У 1878 році Слівінський отримав золоту медаль промислової Крайової виставки у Львові. Газета «Кур’єр львівський» у номері від 17 вересня 1886 року писала: «На чернівецькій виставці музичних інструментів за кращі органи і гармонії свого виготовлення пальму першості і перемогу над фабрикантами віденськими отримав пан Ян Слівінський зі Львова. Фабрика пана Слівінського, найбільша і єдина в нашому краї, здобула вже собі визнання і за кордоном».
Дослідники діяльності Слівінського одноголосно відзначають, що він був одним з перших органобудівників, який перейшов на рейки промислового виготовлення органів, відмовившись від форми сімейного підряду. На його фабриці існував розподіл праці для різних виробничих операцій: фахівці з виготовлення дерев’яних і металевих труб, монтажу і збірки та ін. Кращі працівники ставали підмайстрами, тобто помічниками самого Слівінського, який виконував функції головного менеджера і конструктора.
Особлива історична заслуга Яна Слівінського полягає в тому, що на його фабриці була вихована ціла плеяда органних майстрів, які згодом відокремилися і працювали самостійно. Це Томаш Фалл, який побудував більше 80 органів, Рудольф Xaace – як мінімум 117 органів, Францішек Гайда, Мечислав Янішевський (1875-1913), Броніслав Маркевич, Францішек Зух, Вацлав Бернацький , Францішек Винярський, племінник майстра Ян Слівінський з Коломиї та інші.
Після смерті Слівінського його фабрикою керувала вдова Аврелія Слівінська. Фабрика не лише будувала нові інструменти, але розбудовувала, модернізувала, налаштовувала органи, створені іншими майстрами, також виготовляла фісгармонії, а в останні роки існування навіть торгувала чужими фортепіано.
У 1909-1911 роках її викупила фірма «Каім і син». Під час Першої світової війни фабрика була ліквідована.
За словами співдиректора Органного залу Тараса Демка, важливо зберігати памʼять про таких митців, як Ян Слівінський, адже його весок у розвиток органної справи Галичини неоціненний. «Фігура цього майстра була однією з найяскравіших, а органи його фабрики вважалися одними з найкращих. Ми в Органному залі хочемо, щоб органне мистецтво дізнавалося якомога більше людей і робимо все для того, щоб популяризувати його», – підреслює він.
У статті використані матеріали Сергія Каліберди, голови Благодійної асоціації друзів органної музики і мистецтв. На головному фото орган Латинського катедрального собору (фото «Органи України»)